Bokmålsordboka
utkontraktere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utkontraktere | utkontrakterer | utkontrakterte | har utkontraktert | utkontrakter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utkontraktert + іменник | utkontraktert + іменник | den/det utkontrakterte + іменник | utkontrakterte + іменник | utkontrakterende |