Bokmålsordboka
rekle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rekle | rekler | rekla | har rekla | rekl!rekle! |
| reklet | har reklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rekla + іменник | rekla + іменник | den/det rekla + іменник | rekla + іменник | reklende |
| reklet + іменник | reklet + іменник | den/det reklede + іменник | reklede + іменник | |
| den/det reklete + іменник | reklete + іменник | |||
Значення та вживання
skjære kveitekjøtt i strimler til rekling
Приклад
- holde liv i tradisjonen med å rekle kveite