Bokmålsordboka
resignere 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å resignere | resignerer | resignerte | har resignert | resigner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| resignert + іменник | resignert + іменник | den/det resignerte + іменник | resignerte + іменник | resignerende |