Bokmålsordboka
prokrastinere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å prokrastinere | prokrastinerer | prokrastinerte | har prokrastinert | prokrastiner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| prokrastinert + іменник | prokrastinert + іменник | den/det prokrastinerte + іменник | prokrastinerte + іменник | prokrastinerende |
Походження
av latin procrastinare, av pro- og crastinus ‘som hører morgendagen til’Значення та вживання
utsette noe en burde gjøre nå