Bokmålsordboka
reetablere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å reetablere | reetablerer | reetablerte | har reetablert | reetabler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| reetablert + іменник | reetablert + іменник | den/det reetablerte + іменник | reetablerte + іменник | reetablerende |
Значення та вживання
starte på nytt;
Приклад
- tradisjonen med juletrefest er reetablert