Bokmålsordboka
påmønstre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å påmønstre | påmønstrer | påmønstra | har påmønstra | påmønstr!påmønstre! |
| påmønstret | har påmønstret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| påmønstra + іменник | påmønstra + іменник | den/det påmønstra + іменник | påmønstra + іменник | påmønstrende |
| påmønstret + іменник | påmønstret + іменник | den/det påmønstrede + іменник | påmønstrede + іменник | |
| den/det påmønstrete + іменник | påmønstrete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- være påmønstret som matros