Bokmålsordboka
eminent
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| eminent | eminent | eminente | eminente |
Походження
av latin presens partisipp av eminere ‘rage fram’Значення та вживання
eksepsjonelt god;
Приклад
- eminente musikere;
- en eminent skuespiller;
- ha en eminent teknikk