Bokmålsordboka
emaljere
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å emaljere | emaljerer | emaljerte | har emaljert | emaljer! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
emaljert + іменник | emaljert + іменник | den/det emaljerte + іменник | emaljerte + іменник | emaljerende |
Походження
fra franskЗначення та вживання
dekke med emalje (1)
- brukt som adjektiv
- et emaljert fat;
- emaljerte jerngryter