Bokmålsordboka
oppdele
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppdele | oppdeler | oppdelte | har oppdelt | oppdel! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppdelt + іменник | oppdelt + іменник | den/det oppdelte + іменник | oppdelte + іменник | oppdelende |
Значення та вживання
dele opp i mindre deler eller enheter;
jamfør oppdelt
Приклад
- faget oppdeles i mindre emner;
- tribunen er oppdelt i etasjer