Bokmålsordboka
omformulere
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å omformulere | omformulerer | omformulerte | har omformulert | omformuler! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
omformulert + іменник | omformulert + іменник | den/det omformulerte + іменник | omformulerte + іменник | omformulerende |
Значення та вживання
formulere på en annen måte
Приклад
- omformulere spørsmålet;
- departementet omformulerte forslaget