Bokmålsordboka
omplassere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omplassere | omplasserer | omplasserte | har omplassert | omplasser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omplassert + іменник | omplassert + іменник | den/det omplasserte + іменник | omplasserte + іменник | omplasserende |
Значення та вживання
gi ny plass;
plassere et nytt sted
Приклад
- omplassere hjemløse katter;
- bli sagt opp eller omplassert