Bokmålsordboka
elevere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å elevere | eleverer | eleverte | har elevert | elever! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| elevert + іменник | elevert + іменник | den/det eleverte + іменник | eleverte + іменник | eleverende |
Походження
av latin elevare ‘løfte opp’Значення та вживання
- heve eller løfte (til høyere nivå)
Приклад
- Nidaros ble elevert til erkebispedømme
- høydeinnstille tunge skytevåpen