Bokmålsordboka
ærekrenke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ærekrenke | ærekrenker | ærekrenka | har ærekrenka | ærekrenk! |
| ærekrenket | har ærekrenket | |||
| ærekrenkte | har ærekrenkt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ærekrenka + іменник | ærekrenka + іменник | den/det ærekrenka + іменник | ærekrenka + іменник | ærekrenkende |
| ærekrenket + іменник | ærekrenket + іменник | den/det ærekrenkede + іменник | ærekrenkede + іменник | |
| den/det ærekrenkete + іменник | ærekrenkete + іменник | |||
| ærekrenkt + іменник | ærekrenkt + іменник | den/det ærekrenkte + іменник | ærekrenkte + іменник | |
Значення та вживання
tilføye ærekrenkelse, utsette for utilbørlig behandling eller omtale, for eksempel i form av injurier