Bokmålsordboka
mute 2
іменник чоловічий
однина | множина | ||
---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
en mute | muten | muter | mutene |
Вимова
mjutПоходження
fra engelskЗначення та вживання
- sordin til blåseinstrument;
- funksjon som demper eller slår av lyd