Bokmålsordboka
ettergå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ettergå | ettergår | ettergikk | har ettergått | ettergå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ettergått + іменник | ettergått + іменник | den/det ettergåtte + іменник | ettergåtte + іменник | ettergående |
Значення та вживання
granske kritisk;
jamfør gå etter i sømmene
Приклад
- hun ettergår tallmaterialet