Bokmålsordboka
kontraktere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kontraktere | kontrakterer | kontrakterte | har kontraktert | kontrakter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kontraktert + іменник | kontraktert + іменник | den/det kontrakterte + іменник | kontrakterte + іменник | kontrakterende |