Bokmålsordboka
kommatere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kommatere | kommaterer | kommaterte | har kommatert | kommater! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kommatert + іменник | kommatert + іменник | den/det kommaterte + іменник | kommaterte + іменник | kommaterende |
Значення та вживання
sette komma (1)