Bokmålsordboka
kontekstualisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kontekstualisere | kontekstualiserer | kontekstualiserte | har kontekstualisert | kontekstualiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kontekstualisert + іменник | kontekstualisert + іменник | den/det kontekstualiserte + іменник | kontekstualiserte + іменник | kontekstualiserende |
Значення та вживання
sette inn i en større sammenheng;
jamfør kontekst