Bokmålsordboka
eksellere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å eksellere | eksellerer | eksellerte | har eksellert | ekseller! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| eksellert + іменник | eksellert + іменник | den/det eksellerte + іменник | eksellerte + іменник | eksellerende |
Походження
fra latin ‘rage fram, opp’Значення та вживання
utmerke seg;
vise dyktighet
Приклад
- eksellere på sang og piano