Bokmålsordboka
ejakulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ejakulere | ejakulerer | ejakulerte | har ejakulert | ejakuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ejakulert + іменник | ejakulert + іменник | den/det ejakulerte + іменник | ejakulerte + іменник | ejakulerende |
Походження
av latin ex ‘ut av’ og jaculari ‘kaste, slynge’Значення та вживання
støte ut sæd fra urinrør;
ha sædavgang