Bokmålsordboka
sentralmakt
іменник чоловічий або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en sentralmakt | sentralmakten | sentralmakter | sentralmaktene |
| жіночий | ei/en sentralmakt | sentralmakta | ||
Значення та вживання
- sentral styresmakt;sentralisert makt
Приклад
- sentralmakten i Oslo;
- kjempe mot sentralmakten i partiet
- i bestemt form flertall: fellesbetegnelse for Tyskland, Østerrike-Ungarn, Bulgaria og Det osmanske riket i tiden før og under første verdenskrig