Bokmålsordboka
egenvilje, eigenvilje
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en egenvilje | egenviljen | egenviljer | egenviljene |
| en eigenvilje | eigenviljen | eigenviljer | eigenviljene |
Значення та вживання
en persons egen vilje;
Приклад
- en person med sterk egenvilje