Bokmålsordboka
effektuere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å effektuere | effektuerer | effektuerte | har effektuert | effektuer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| effektuert + іменник | effektuert + іменник | den/det effektuerte + іменник | effektuerte + іменник | effektuerende |
Походження
fra latinЗначення та вживання
sette i verk;
Приклад
- effektuere en ordre