Bokmålsordboka
edru
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| edru | edru | edru | edru |
| edrue | edrue | ||
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| edruere | edruest | edrueste |
Походження
førsteleddet av norrønt æ ‘alltid’; etterleddet beslektet med drøyЗначення та вживання
ikke påvirket av alkohol
Приклад
- er han edru?
- bli edru igjen;
- være klinkende edru;
- i edru tilstand