Bokmålsordboka
guffe 3
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å guffe | guffer | guffa | har guffa | guff! |
| guffet | har guffet |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| guffa + іменник | guffa + іменник | den/det guffa + іменник | guffa + іменник | guffende |
| guffet + іменник | guffet + іменник | den/det guffete + іменник | guffete + іменник | |
Походження
av guffe (2Фіксовані вирази
- guffe oppøke effekten på
- han guffet opp musikken;
- guffe opp varmen i huset
- guffe pågå på med kraft og høy intensitet
- hun guffer på med en hard treningsøkt;
- nå må vi guffe på fram mot valget