Bokmålsordboka
grisekjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å grisekjøre | grisekjører | grisekjørte | har grisekjørt | grisekjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| grisekjørt + іменник | grisekjørt + іменник | den/det grisekjørte + іменник | grisekjørte + іменник | grisekjørende |
Значення та вживання
kjøre fort og uforsiktig;
jamfør grise- (2)