Bokmålsordboka
førsterett
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en førsterett | førsteretten | førsteretter | førsterettene |
Значення та вживання
rett (2, 1) foran andre;
prioritet
Приклад
- ha førsteretten til noe