Bokmålsordboka
forhefte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forhefte | forhefter | forhefta | har forhefta | forheft! |
| forheftet | har forheftet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forhefta + іменник | forhefta + іменник | den/det forhefta + іменник | forhefta + іменник | forheftende |
| forheftet + іменник | forheftet + іменник | den/det forheftede + іменник | forheftede + іменник | |
| den/det forheftete + іменник | forheftete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
hefte bort;
forsinke, distrahere
Приклад
- bli forheftet