Bokmålsordboka
dyktiggjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dyktiggjøre | dyktiggjør | dyktiggjorde | har dyktiggjort | dyktiggjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dyktiggjort + іменник | dyktiggjort + іменник | den/det dyktiggjorte + іменник | dyktiggjorte + іменник | dyktiggjørende |
Значення та вживання
lære opp;
Приклад
- dyktiggjøre ungdom for arbeidslivet;
- hun dyktiggjorde seg i førstehjelp