Bokmålsordboka
euforisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å euforisere | euforiserer | euforiserte | har euforisert | euforiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| euforisert + іменник | euforisert + іменник | den/det euforiserte + іменник | euforiserte + іменник | euforiserende |
Значення та вживання
gjøre euforisk
Приклад
- musikken er laget for å euforisere publikum