Bokmålsordboka
finstille
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å finstille | finstiller | finstilte | har finstilt | finstill! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| finstilt + іменник | finstilt + іменник | den/det finstilte + іменник | finstilte + іменник | finstillende |
Значення та вживання
stille nøyaktig
Приклад
- finstille siktet