Bokmålsordboka
epilere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å epilere | epilerer | epilerte | har epilert | epiler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| epilert + іменник | epilert + іменник | den/det epilerte + іменник | epilerte + іменник | epilerende |
Значення та вживання
fjerne hår ved å trekke dem ut, for eksempel med en epilator