Bokmålsordboka
etymologisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å etymologisere | etymologiserer | etymologiserte | har etymologisert | etymologiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| etymologisert + іменник | etymologisert + іменник | den/det etymologiserte + іменник | etymologiserte + іменник | etymologiserende |
Значення та вживання
finne opprinnelsen til et ord;
jamfør etymologi