Bokmålsordboka
finjustere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å finjustere | finjusterer | finjusterte | har finjustert | finjuster! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| finjustert + іменник | finjustert + іменник | den/det finjusterte + іменник | finjusterte + іменник | finjusterende |
Значення та вживання
gjøre små endringer for å oppnå bedre resultat