Bokmålsordboka
fingradere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fingradere | fingraderer | fingraderte | har fingradert | fingrader! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fingradert + іменник | fingradert + іменник | den/det fingraderte + іменник | fingraderte + іменник | fingraderende |