Bokmålsordboka
dvele
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dvele | dveler | dvelte | har dvelt | dvel! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dvelt + іменник | dvelt + іменник | den/det dvelte + іменник | dvelte + іменник | dvelende |
Походження
norrønt dvelja; beslektet med dvaleЗначення та вживання
drøye, ta seg god tid
Приклад
- tid til å dvele over avslaget
Фіксовані вирази
- dvele vedstoppe opp ved og ta nøyere for seg