Bokmålsordboka
endesnu
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å endesnu | endesnur | endesnudde | har endesnudd | endesnu! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| endesnudd + іменник | endesnudd + іменник | den/det endesnudde + іменник | endesnudde + іменник | endesnuende |
Значення та вживання
snu noe så endene bytter plass;
Приклад
- endesnu markisen så den slitte siden kommer innerst