Bokmålsordboka
duste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å duste | duster | dusta | har dusta | dust! |
| dustet | har dustet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dusta + іменник | dusta + іменник | den/det dusta + іменник | dusta + іменник | dustende |
| dustet + іменник | dustet + іменник | den/det dustede + іменник | dustede + іменник | |
| den/det dustete + іменник | dustete + іменник | |||