Bokmålsordboka
duske
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å duske | dusker | duska | har duska | dusk! |
| dusket | har dusket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| duska + іменник | duska + іменник | den/det duska + іменник | duska + іменник | duskende |
| dusket + іменник | dusket + іменник | den/det duskede + іменник | duskede + іменник | |
| den/det duskete + іменник | duskete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- regnet dusket i ansiktet