Bokmålsordboka
dupere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dupere | duperer | duperte | har dupert | duper! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dupert + іменник | dupert + іменник | den/det duperte + іменник | duperte + іменник | duperende |
Походження
fra fransk ‘narre’Значення та вживання
imponere noen;
Приклад
- la seg dupere av noen