Bokmålsordboka
buføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å buføre | bufører | buførte | har buført | bufør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| buført + іменник | buført + іменник | den/det buførte + іменник | buførte + іменник | buførende |
Значення та вживання
flytte med budskapen til eller fra setra