Bokmålsordboka
dumpe 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dumpe | dumper | dumpa | har dumpa | dump! |
| dumpet | har dumpet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dumpa + іменник | dumpa + іменник | den/det dumpa + іменник | dumpa + іменник | dumpende |
| dumpet + іменник | dumpet + іменник | den/det dumpede + іменник | dumpede + іменник | |
| den/det dumpete + іменник | dumpete + іменник | |||
Походження
norrønt dumpa ‘slå, støte’Значення та вживання
- falle tungt, deise
Приклад
- dumpe ned på en stol
- bli involvert i;komme eller treffe tilfeldig
Приклад
- jeg dumpet midt opp i et selskap;
- han dumper borti mye rart
- stryke til eksamen
Приклад
- dumpe for andre gang
- vippe på en planke;