Bokmålsordboka
dumme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dumme | dummer | dumma | har dumma | dum! |
| dummet | har dummet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dumma + іменник | dumma + іменник | den/det dumma + іменник | dumma + іменник | dummende |
| dummet + іменник | dummet + іменник | den/det dummede + іменник | dummede + іменник | |
| den/det dummete + іменник | dummete + іменник | |||
Фіксовані вирази
- dumme seg utgjøre noe dumt
- ingen av dem dummet seg ut;
- de har ikke råd til å dumme seg ut