Bokmålsordboka
duke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å duke | duker | duka | har duka | duk! |
| duket | har duket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| duka + іменник | duka + іменник | den/det duka + іменник | duka + іменник | dukende |
| duket + іменник | duket + іменник | den/det dukede + іменник | dukede + іменник | |
| den/det dukete + іменник | dukete + іменник | |||