Bokmålsordboka
duellere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å duellere | duellerer | duellerte | har duellert | dueller! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| duellert + іменник | duellert + іменник | den/det duellerte + іменник | duellerte + іменник | duellerende |
Значення та вживання
delta i duell
Приклад
- VM-favorittene må duellere om semifinalebilletten