Bokmålsordboka
dualis
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en dualis | dualisen | dualiser | dualisene |
Вимова
duaˋlis eller duaˊlisПоходження
av latin duo ‘to’Значення та вживання
i noen språk: grammatisk form som viser at det er tale om to;
Приклад
- norrønt har dualis