Bokmålsordboka
bukle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bukle | bukler | bukla | har bukla | bukl!bukle! |
| buklet | har buklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bukla + іменник | bukla + іменник | den/det bukla + іменник | bukla + іменник | buklende |
| buklet + іменник | buklet + іменник | den/det buklede + іменник | buklede + іменник | |
| den/det buklete + іменник | buklete + іменник | |||
Походження
av bukkelЗначення та вживання
slå bukkel (1) i
Приклад
- bukle en plate
Фіксовані вирази
- bukle segkrølle (2, 2) seg
- papiret bukler seg når det blir vått