Bokmålsordboka
drible
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å drible | dribler | dribla | har dribla | dribl!drible! |
| driblet | har driblet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dribla + іменник | dribla + іменник | den/det dribla + іменник | dribla + іменник | driblende |
| driblet + іменник | driblet + іменник | den/det driblede + іменник | driblede + іменник | |
| den/det driblete + іменник | driblete + іменник | |||
Походження
fra engelsk ‘smådryppe’Значення та вживання
i fotball: føre ballen forbi en motspiller med små spark (og finter)
Приклад
- drible tre mann