Bokmålsordboka
drette
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å drette | dretter | dretta | har dretta | drett! |
| drettet | har drettet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dretta + іменник | dretta + іменник | den/det dretta + іменник | dretta + іменник | drettende |
| drettet + іменник | drettet + іменник | den/det drettede + іменник | drettede + іменник | |
| den/det drettete + іменник | drettete + іменник | |||