Bokmålsordboka
disse 4
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å disse | disser | dissa | har dissa | diss! |
| disset | har disset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dissa + іменник | dissa + іменник | den/det dissa + іменник | dissa + іменник | dissende |
| disset + іменник | disset + іменник | den/det dissede + іменник | dissede + іменник | |
| den/det dissete + іменник | dissete + іменник | |||
Походження
av engelsk dis, diss ‘ikke respektere’Значення та вживання
snakke stygt om;
Приклад
- blant rappere er det vanlig å disse hverandre;
- lei av å bli disset